-
1 нестабільність зображення
нестаби́льность изображе́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > нестабільність зображення
-
2 різкість зображення
ре́зкость изображе́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > різкість зображення
-
3 чіткість зображення
чёткость изображе́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > чіткість зображення
-
4 кратність зображення
кра́тность представле́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > кратність зображення
-
5 розмитість зображення
размы́тость изображе́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > розмитість зображення
-
6 яскравість зображення
я́ркость изображе́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > яскравість зображення
-
7 розмитість
жblur, fuzziness, ( зображення) smear -
8 якість
ж1) qualityвисока (низька) якість — high (low, poor) quality
якість зображення — image quality, picture quality; вищої
якості — superfine, of extra quality
нижчої якості — of inferior ( poor) quality
ходові якості (автомобіля) — road performance; riding/running characteristics
експлуатаційні якості (машини) — performance; operating characteristics
зниження якості — loss of quality, quality fall-off; погіршення
2) шах. exchange -
9 нестійкість
жinstability, unsteadiness -
10 різкість
ж1) ( жорстокість) harshness, roughness; sharpness, trenchancy; shrillness, shortness, abruptness; sharp words; ( грубість) asperityрізкість поведінки — sharpness (shortness, curtness) of manner
2)різкість зображення — image definition, image sharpness
-
11 розбірливість
ж1) ( перебірливість) fastidiousness; ( у засобах) scrupulousness2) ( почерку) legibility; distinctnessрозбірливість мови — articulation, phrase intelligibility
-
12 чіткість
ж( виразність) clearness; ( точність) exactness, accuracy; ( розбірливість) legibilityчіткість зображення — image definition quality, image detail, definition quality, image sharpness
-
13 яскравість
ж1) brightness, luminanceяскравість — зображення display brightness, image brightness, image intensity, image luminance
2) brilliance, vividness -
14 софійність
СОФІЙНІСТЬ ( від грецьк. σοφία - майстерність, знання, мудрість) - термін, що в християнській філософії вживається для характеристики світу як наслідку взаємопроникнення трансцендентного й іманентного, Божого й тварного. Ґрунтується на образі Софії, яка в юдаїстських та християнських релігійних уявленнях є уособленням мудрості Бога. Софія - це світ у Бозі, світова душа, світ як зібрання Божих ідей, смислів, задумів О. браз Софії є одним із виявів загальнолюдського архетипу пластичної гармонізуючої мудрості, що панує над людьми й опікується ними. Термін "С." виник у Давній Греції. Гомер в "Іліаді" пов'язує його з образом богині мудрості Афіни Паллади. Як абстрактне, умоглядне поняття "Божа мудрість" осмислюється Платоном. Категорійний її аналіз здійснює Аристотель. Поняття С. розглядають Демокрит, Філолай, Прокл та інші еллінські мислителі. В старозаповітній традиції розробка образу Софії пов'язана з ім'ям царя Соломона - автора філософських книг Старого Завіту (Книги Премудрості та Книги Приповістей), де Софія уособлюється як дівствене породження Бога, тотожне йому. Коли щодо Творця вона є "дзеркало слави Божої", то стосовно світу вона - будівниця світу, стіни якого захищають від безмежного хаосу. В новозавітній традиції подальший розвиток тенденції до уособлення Софії зближує її з ликом Ісуса Христа - Логоса, як олюдненого втілення другої іпостасі Трійці, що є, за апостолом Павлом, "Божою силою і Божою премудрістю". На латинському Заході концепція мудрості розробляється від Бонавентури до ТомиАквінського, згідно з яким, вища мудрість, дарована Святим Духом, являє вершину ієрархії пізнавальних здатностей, що перевищує інтелектуальні здібності будь-якої людини. В подальшому ідеї С. розробляються нім. містиками (Сузо, Беме), романтиками (Новаліс) І. нтенсивної розробки С. набуває у візантійській традиції, що спиралась на ідеї, обґрунтовані в працях Оригена, Афанасія Александрійського, Григорія Ниського, Максима Сповідника. Суттєвий внесок у східнохристиянське розуміння Софії зроблено Псевдо-Діонісієм Ареопагітом. Він обґрунтовував необхідність додати до визначення Божої Премудрості трансцендуючий префікс "пре" (у старослов. перекладі). Тим самим мудрість людська й горня Премудрість були чітко усвідомлені у своїй співвіднесеності. Ця традиція відіграла визначальну роль в давньоруській культурі. Християнізацію Русі у "Слові про Закон і Благодать" Іларіон описує як прихід Премудрості Божої. Через популярне на Русі "Житіє Костянтина - Кирила Філософа" в давньоруській традиції утверджується ідея союзу людини з мудрістю, духовного одруження на Премудрості Божій. На цьому ґрунтується розуміння філософії як "любові до мудрості", що передбачає не лише пізнання істини, а буття в істині, розбудову, упорядкування, "мудрісне" життя. Бачення світу ґрунтується на ідеї єдності Творця, творіння й тварі, осмисленого буття як книги Премудрості. Особистісне втілення Софії поступово зближується з образом Богоматері як лона Христа, як першого храму Премудрості. Це знайшло відображення в ідейно-художній програмі Ярослава Мудрого, втіленій у символіці центрального храму Києва - Софійському соборі й подальшій іконографічній традиції, що поєднує теми С. з богородичними сюжетами, вшануванням Оранти, подвигу вічного тримання рук перед Богом на захист грішного людства (таким є зображення Богоматері в алтарі Софії Київської). Тема С. розробляється в "Ізборнику Святослава 1073 р.", у творіннях Іларіона, Кирила Туровського та ін. Передусім Софія сприймається як знак етичного порядку Космосу, ціннісно-розумної впорядкованості буття, що являє духовну альтернативу невпорядкованому Хаосу як втіленню зла. Ідея С. світу зумовлює не лише етичне, а й естетичне спрямування вітчизняної філософської думки. Образ Софії неодмінно виступає сповненим високої духовної краси. Творення світу Богом сприймається як художній акт. І робить його таким Софія, що є "художницею", втіленням принципу краси в Бозі. В подальшій історії укр. філософської думки ідея С. розробляється полемістами (Вишенський, Баранович та ін.). До неї звертаються Петро Могила, Туптало, Кониський. Відображена вона у творах Сковороди, Юркевича. В XIX ст. проблема С. спеціально розроблялася представниками рос. філософії (В. Соловйов, Флоренський, Булгаков, Є.Трубецькой та ін.).В. Горський -
15 розрізнювальна здатність
ru\ \ разрешающая способностьen\ \ resolving powerde\ \ Auflösungsvermögenfr\ \ \ pouvoir de résolutionхарактеристика оптичного чи електронно-оптичного приладу, чисельно дорівнює мінімальній відстані між двома точками (об'єктами), при якій їх зображення сприймаються як окремі -
16 image brightness
n яскравість зображення -
17 picture quality
n якість зображення -
18 image sharpness
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > image sharpness
-
19 definition
n1) визначення, дефініція; тлумачення2) ясність, чіткість, виразність, певність3) рад. чітка (ясна) чутність, відсутність перешкод4) телеб. чіткість (ясність, різкість) зображення* * *n1) визначення, дефініція; тлумачення2) ясність, чіткість; визначеність; paд. ясна чутність, відсутність перешкод; фoтo, тб. чіткість, різкість зображення -
20 fuzziness
n1) пушистість2) неясність, невиразність; туманність3) кін., фот. нерізкість зображення (запису)4) кучерявість5) текст. моховитість* * *['fazinis]n1) пушистість, пухнастість2) неясність, невиразність; розпливчастість, розмитість; нечіткість ( означення); кiнo, фoтo нерізкість зображення або запису3) кучерявість4) тeкcт. моховитість
См. также в других словарях:
зображення — я, с. 1) Дія за знач. зобразити, зображати. 2) Картина, малюнок, відбиток, фотографія і т. ін. •• Віртуа/льне зобра/ження спец. сукупність елементів виведення, які знаходяться в пам яті комп ютера і можуть бути одночасно виведені на поверхню… … Український тлумачний словник
здатність — ності, ж. 1) Властивість за знач. здатний 1). •• Пропускна/ зда/тність кана/лу зв язку/ найбільша кількість інформації, що передається по каналу зв язку за одиницю часу. Пропускна/ зда/тність обчи/слювальної систе/ми міра обсягу роботи, що її… … Український тлумачний словник
конкретність — ності, ж. Абстр. ім. до конкретний. Конкретність зображення … Український тлумачний словник
заданість — ності, ж. 1) Абстр. ім. до заданий 2). 2) Обумовленість художнього зображення, оцінок готовими уявленнями, тенденціями … Український тлумачний словник
різномасштабність — ності, ж. 1) Відношення розмірів зображення на карті, кресленні і т. ін. до дійсних розмірів. 2) перен. Відмінність один від одного по значущості … Український тлумачний словник
виписаність — ності, ж. Ретельне, докладне зображення чого небудь (персонажів, обставин, природи і т. ін.) у творі мистецтва … Український тлумачний словник
площинність — ності, ж. Зображення в одній площині; розміщення, розташування в одній площині (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
19.100 — Неруйнівне випробування ГОСТ 15843 79 Принадлежности для промышленной радиографии. Основные размеры. Взамен ГОСТ 15843 70 ГОСТ 17064 71 Основные функциональные узлы, принадлежности и вспомогательные устройства гамма аппаратов. Термины и… … Покажчик національних стандартів
простір — Одна з об єктивних форм існування всіх речей, так само як і час. Уявлення щодо П. і часу змінювались на протязі історії людства, відображаючи складні процеси пізнання світу, образне сприйняття якого безпосередньо віддзеркалювалось в архітектурі… … Архітектура і монументальне мистецтво
аберація — ї, ж. 1) астр. Позірне відхилення світил від їхнього справжнього положення на небосхилі. 2) спец. Нечіткість або викривленість зображення, що його дають оптичні прилади. •• Абера/ція опти/чних систе/м спотворення зображення в оптичних системах.… … Український тлумачний словник
ДСТУ EN 462-1-2001 — Неруйнівний контроль. Якість зображення радіографічних знімків. Частина 1. Індикатори якості зображення дротяного типу. Визначення показника якості зображення (EN 462 1:1994, IDT) [br] НД чинний: від 2003 01 01 Зміни: Технічний комітет: ТК 78… … Покажчик національних стандартів